Ридає світ, ридає Україна…
Як реквієм звучать її слова:
«Герої не вмирають, буде зміна
Для тих,кого забрали небеса!..»
І з диким ревом стомлений Майдан
Не може відпустить у небо сотню…
Не нам їм рахувать торішніх ран…
Не нам і відправляти їх в безодню…
По морю рук і сліз пливуть човни,
А хвилі – із печалі і розлуки.
В човнах тих – бездиханнії сини,
Які не відчувають більше муки.
Відкрилися небеснії врата-
Шикуйтеся,брати мої по крові…
Чи може бути більше почуття,
Як честь віддати молодим героям!
І плачуть горем стомлені серця,
І душі ті людські у небо линуть…
А сотня піднялася в небеса!...
Чому ж у мирний час тут люди гинуть???
І Ангел їх накрив своїм крилом,
Так тепло стало,майже як весною.
Вона іще зігріє нас теплом,
Всіх нас,як і оцих героїв.
А сотню вже зустріли небеса,
І зачинилися врата у раї…
За правду щира воленька свята
Синів у вирій в небо забирає!..
Небесна сотня
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118012105433
Свидетельство о публикации №118012105433
Рецензии