Новітні світи, як ліхтарики в мряці, -
підсвічують, стелять, вкривають плащем...
Егей, стариганю!..
Ти марив новацій?!
То ж май!
Бо за ними ти матимеш ще.
Титанові руки...
Капронові душі...
Думки композитні для кроку вперед,
де той, хто наважився, зрештою, рушить,
свій ранок зустріне в клітинках тенет...
А що нам: чорнявим, рудим і блондинам, -
єство вимагає багатства і змін!
З високого неба до кожного лине
забутий отцем сіліконовий син,
і просить, і молить кохатись в екранах
новітніх макбуків з реальностю мрій,
де в пості твоя дігітальна кохана
заніжить перфектними рухами вій.
І рівне життя, зацифроване в стрічці,
в кінці перетвориться смертю на жарт,
щоб нуль, обійнявши себе в одиничці,
тебе написав в дірочках перфокарт..:)
Кома мiж комами
© Copyright: Александр Ноцкий, 2018
Свидетельство о публикации №118012102900
Свидетельство о публикации №118012102900
Рецензии