Близькі друзі - ті, що не міняють,
Твої мрії на хмільний угар,
Дружню руку в горі простягають,
Разом стрінуть будь-який удар,
З ними завжди маєш що сказати,
І коли так бридко на душі,
Що не знає навіть рідна мати,
Кілька слів - і до життя мерщій!
Навіть коли вдача - жах і пекло,
Приймуть, обіймуть таким, як є.
Завжди підбадьорять словом теплим,
Хоч, мовляв, дурко, але ж своє!
Близькі ті, що просто так не кинуть
Ні у щасті, ні у скрутну мить.
Хоч у глиб морів разом поринуть,
Хоч в небес оманливу блакить.
Ті, з ким не лише веселе зілля
Розділити можна в вихідних,
А усе - і радість, і дозвілля,
І вантаж із тимчасових лих.
І нехай в житті багато болю,
Разом то дурниця, а не біль.
Близькі ті, що завжди є з тобою,
Навіть коли відстань - сотні миль.
Близьк! друз!
© Copyright: Анита Левицкая, 2018
Свидетельство о публикации №118012101269
Свидетельство о публикации №118012101269
Рецензии