Про любов
Розквітла білими трояндами,
Моя засніжена Любов.
Я лечу до неї, з голубами,
Лечу сама, кохаю, знов.
Весну чекаю я і згадую,
Як серденько моє щемить.
Сама собі, просто вигадую,
Яка мала кохання мить.
Знову Зима, знову морозами,
Даремно Душу холодить.
Не заляка мене погрозами,
Надія у мені сидить.
Розквітне білими трояндами,
Все, що дрімало, у Душі.
І обдарують, ще вас плодами,
Мої улюблені вірші.
13:45.20.01.2018.
Автор, вдячний за натхнення, Світлані Пироговій!
Свидетельство о публикации №118012006842
Как поэтично сравнение снега с белыми розами!
Михаил! Вы - достойный продолжатель традиций
народной украинской песни!
Ваши стихи необыкновенно поэтичны и согреты теплом Вашего сердца!
Спасибо!
Светлана Ергольская 10.02.2018 18:02 Заявить о нарушении
Дісно, народна пісня, то є душа кожної країни. А особливо українська народна. Так сталося, що все моє, вже дуже далеке дитинсто, в середині
минулого століття, було пов'язано, з українською народною піснею.
Мої батьки, яких вже немає, завжди разом співали(обоє дуже гарно),
у нашій великій родині, яка була у трьох навколішніх селах.
То мій рідний дід, так постарався, маючи десять, власних дітей від двох дружин.
Семеро з яких, вижили в ті важкі часи, та створили, в сусідніх селах свої родини.
Отже, було до кого ходити, моїм молодим батькам(зі мною малим),
особливо на сільські празники та весілля.
Можливо й воно, тепер аукнулось, хто його знає.
Я дуже щиро вдячний Вам, Світлано, за такий відгук!
Заходьте, на мої українські посиденьки. Завжди, радий Вам!
З повагою і душевним теплом, до Вас, Світлано!
Михаил Онищенко 10.02.2018 20:14 Заявить о нарушении