Я помираю в цій задусі,
Де балом правлять біс,бедлам.
Де темно,сиро,наче в вусі,
Де кров із серця точить хам.
Я помираю в цій пожежі
Серед обвуглених надій.
Серця глухі де,наче вежі,
А імператор – лиходій.
А хмари супляться ,вкривають
Зіниці згірклої душі.
А втрати – без кінця і краю
І ще крутіші віражі.
Я помираю тут,бо доля –
Продажна дівка з вар’єте…
Стою одна посеред поля.
Воно ж змолочене й пусте.
Я помираю…
Я помираю
© Copyright: Валентина Кондратенко 2, 2018
Свидетельство о публикации №118012006697
Свидетельство о публикации №118012006697
Рецензии