Cпогади дитинства
Ви райдугою простяглись.
Такий душевний ніжний спокій
Летить до неба,прямо ввись.
Коли матусине обличчя
Всміхається мені крізь сни,
А тато трішки ніби злиться-
І мною діляться вони.
Чи може бути більшим щастя
Родину поважать свою,
Іти ,тримаючи зап'ястя
Батьків…Я дуже їх люблю.
Свидетельство о публикации №118012004127