Моя ти Молдово,яка ж ти чудова!
Барвистії квіти,пахучі сади…
Лоза до землі пригина свої віти,
І ніби шепоче: Щасти вам,щасти.
Славімо твої роботящії руки,
Котрі нас годують,котрі напува.
Невтомні такі. Ви не знаєте муки,
Ти рідна до болю колиска тепла.
Для мене тут ти Батьківщиною стала,
Тебе полюбила як матір свою.
Тут щастя любові пізнала немало,
Тому і життя я тобі віддаю.
Молдова
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118012004093
Свидетельство о публикации №118012004093
Рецензии