Пробач, що усмiхаюся завжди
на всі твої зізнання у любові.
Я так ховаюсь від минулих болів.
Я так любов ховаю од біди.
Кохання є, а затишку нема.
Вже є любов, а спокою немає.
Занадто ще минуле пам'ятаю.
І на весну ще злоститься зима.
А я уже у осені, і ти.
У тій, у теплій, де обом приємно.
Ти зізнавайся – щиро, нетаємно.
Але мене за усмішку прости...
Свидетельство о публикации №118012012768
Фили-Грань 21.01.2018 09:06 Заявить о нарушении
Занадто ще минуле пам'ятаю..."
Память о прошлом,когда семья была в полном составе,всегда будет рядом.Хорошие стихи.Понравились,а супруге?
Елена Елена 12 02.02.2018 00:40 Заявить о нарушении
Разумеется
Что за супруг, действия которого не нравятся супруге
Что за супруга, которой не нравятся действия супруга
Миклош Форма 02.02.2018 05:21 Заявить о нарушении