Моей сестричке. на украинском

Тільки-но відкрила оченята,
З подивом дивилася на світ,
Іще не встигла відпочити Мати,
А це маля вже верещить.

Ой голослива ж ти, сестричко,
Неначе кішці придавити хвіст,
Пробач, я це таки не навмисно,
Слухняний песик винувато скавчить.

Ти можешь мене покарати, маешь право,
Втупляючи очі, я із жахом споглядаю твою лють,
Ось трошки зачекати - і залпом випью цю гидку ртуть.
Я думала, що в мені геть не має страху,

Не правда, я боюсь, боюсь тебе ображати.
Я себе не впізнаю, немає сил сказати,
Як я тебе люблю. Не знаю, що коїться зі мною,
Але розбита я у щент, тобі би я відкрила суть свого "двобою",

Але, боюсь, не зрозуміешь, не дістанемо ми "хеппі енд".
Я можу тільки замовчати,
Кинути почуття за ґрати.
Я зрадила, не розуміла,

Без твоєї дружби я геть скаженіла,
В халепу ускочила, себе у клітці закрила.
Я звір, я знаю, тому усю справжню себе я з головою зариваю
У землю, щоб не смерділо, але зрадливо воно таки палахкотіло

У мені, стихійним багаттям спалило,
Дощиком окропило, змило весь бруд,
Трошки сонечко пригріло, й захистило
Від нещадних злиднів, звільнило від заблуд.

Хапаючись за сердце, я тільки диво вдаю,
Чи може ще не все втрачаю, й м'якими пелюстками розквітаю,
Зривай мене скоріш, повір мені, благаю,
Бо прийде час, і я не втримаю, знічуся до краю.

Я знаю, від того "світла" я повільно, тихо помираю.
Кішечко, обережно, моя квіточка зі снігу,
Маленький носик бережи, але зламай мою кригу.
Кігтики втягни, я знаю, ти зможешь, тобі я довіряю.