Тече спід каменю струмок.
Вода – сріблястий холодок.
Журчить струмок, співає
Пісеньку ту, що знає.
Пташки у лісі дзеренчать.
Пісень є в них – не позичать.
Співає гулко вітер
Аж чути в цілім світі.
І я співаю як ся можу
Пісеньку тиху та погожу.
Про ліс і річку, про життя
Та про щасливе майбуття.
Навіщо в пісні тяжкий сум
Та чорни хмари сірих дум?
Не зробить сум щасливим,
Не стане життя милим.
Добра пiсня
© Copyright: Евгений Рослик, 2018
Свидетельство о публикации №118011909976
Свидетельство о публикации №118011909976
Рецензии