Вже й наді мною сонце встало!
Піднялося в гіркій пітьмі.
Того дощу було немало-
Тепер всміхається мені.
Весною в серці ожило
І розтопило тугу давню,
А сонечко в човні пливло,
Торкалося промінням явно.
Так легко стало на душі,
Так весело,і так привітно.
Чомусь віталися гаї-
І це усім було помітно.
І вже ті круки не кружляють,
Вороння вже не осіда-
Бо дні мої оберіг мають,
На все оте моє життя.
Вдихаю жадібно повітря,
Душа сміється,ожива.
Ось і весна…Вона привітна.
Співай,поранена душа!
Друге народження
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118011908956
Свидетельство о публикации №118011908956
Рецензии