Сьогодні я на самоті з собою,
Сьогодні я порадниця собі…
Мій настрій в унісон зі мною
Збагне й розрадить в подумках своїх.
Сьогодні я себе буду картати
За безвихідь,що скопилась у душі.
Бо її не в силах вже тримати,
Відпустити треба в сни мої.
Буду я сама себе сварити,
Що пригріла смуток у душі…
Що не вигнала думки свої,
Дозвіл дала,щоб себе манити.
Не дозволю відчаю й тривозі
Розібрати серце на шматки.
Геть,сумління,більш не приходи…
Бо тебе носити вже не в змозі.
Я очищу серце від дощу,
Каменем тягар отой відпаде,
А душа нарешті спокій знайде
І затягне пісеньку свою
Про щасливий край,де ми живемо,
Про весняні роси,ясні дні,
Ви впустіть тепло в серця свої-
І в душі всі спокій віднайдемо.
Я себе картаю
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118011908336
Свидетельство о публикации №118011908336
Рецензии