Я довго блукала лугами життя,
Я довго шукала від щастя тепла,
Знайшла,загубила-та дальше пішла,
Прийшла,зупинилась - там квітка цвіла.
Дурман розносився по світі усім,
Хто запах вдихнув-я завидую їм.
Бо радість пізнали від цього життя,
Наукою стала та стежка добра.
А хто повертав за степи і гаї-
Знайшли євшан-зілля,вдихнули її.
Трава повертала всіх їх до життя,
Бо так чарувала дурман та трава.
А папороть-квітка в горах зацвіла,
Немало людей заманила вона…
Дорога туди нелегкою була,
Крізь бурі й вітри проходила вона.
А хто досягнув он тієї мети-
В них щастя й любов у душі розцвіли,
Бо доля дарує два вірних крила,
Хто вірить у щастя й пророчість добра.
Я все,що хотіла,в житті віднайшла,
Бо було бажання-й душа розцвіла.
Шукайте розраду в просторах життя-
Воно розцвіте,як проміння тепла.
Лугами життя
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118011908315
Свидетельство о публикации №118011908315
Рецензии