Де ти,о казко моїх днів?
Де ти,дитинство яснооке?
Моє тепло далеких снів,
Дитинства радість синьоока.
Там,де кружляла безтурботно,
Де бігло сонце вдалечінь,
Де мала все я,що завгодно:
Природу,радість всіх тих днів.
Я закриваю очі поспіх-
Переді мною луг,сади,
Співа пташина,луна сміх,
І серце шепче: «Он де ти…»
Я тут…Я знову-знову поруч,
Біля криниці у саду,
А трішечки туди праворуч
Сховалось щастя у гаю.
Сюди ж бо в гості завітала,
Я потайки у снах своїх…
Якби раніше тільки знала,
Що в пам' яті залишу слід.
Казка життя
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118011908233
Свидетельство о публикации №118011908233
Рецензии