А зірка знов шептала з неба-
Будь сильною,то все мине,
А я лиш знала,вірить треба,
Вона підтримує тебе.
Нема в житті отому втіхи,
Хто долю в карти програва.
Хотілось би нам щастя міхи,
Та без добра-то все слова.
Нам долю треба заслужити
Добром,що з серця виплива,
Душею треба всіх любити,
Щоб радість в серці ожила.
Всевишній з неба уторує
Нам шлях то легкий,то важкий.
Ти подивись - життя керує
По-різному,путь нелегкий.
Ти очі підійми до неба,
Про себе тихо помолись…
Не розчаруйсь! Цього не треба,
З надією дивись у вись.
Переосмислення
© Copyright: Мария Кирилова-Лукавецкая, 2018
Свидетельство о публикации №118011908192
Свидетельство о публикации №118011908192
Рецензии