Отак принижена в надіях
я ще ніколи не була –
вінок калиновий наділа,
але ніяк не розцвіла.
Ось-ось вінок отой зів’яне
на першій сходинці ходи –
моя сусідка косо гляне
і посміхнеться, як завжди.
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Пливуть віки понад роками,
а я все міряю вінок,
хоч знаю, власними руками
ллю воду на чужий млинок.
Вiнок
© Copyright: Юрий Ош, 2018
Свидетельство о публикации №118011809971
Свидетельство о публикации №118011809971
Рецензии