***

Пройдуть дощі,засипле землю снігом,
Під сонцем самоцвіти зацвітуть.
Наповниться повітря юним сміхом,
Сніжинки сміх, той, краєм рознесуть.

Летять з гори на швидкості санчата,
Дитячий сміх і лемент навкруги,
Маля на гору санки пхне завзято,
Немає тут ні смутку , ні журби.

Було колись те, а тепер санчата
Забуті дітворою назавжди,
Забули сніг і радощі малята,
Згубились під горою їх сліди.

Компютери, планшети, телефони,
Бронхіт, слабеньке серце, сколіоз,
В лікарню чад своїх ведуть мадони,
На процедури,витяжки, гіпноз.

І не одна не хоче зрозуміти,
Що всі болячки тільки від "добра",
Повинні діти на повітрі жити,
Тоді у дім не вкрадеться біда.


Рецензии