Подих

Ішов по вулиці вечірній.
Спадав на плечі лист рудий.
Немов в уявності позірній,
в душі моїй хтось шарудів.
Знайшовся глибоко на споді
забутий осені мотив,
і я почув, собі на подив,
стару мелодію без слів.
Від золотавої погоди
у серці, мабуть, радість мав,
мене у груди ніжний подих
неначебто поцілував.


Рецензии