у свiтлi пробудження
посипало кулеметною чергою дзвінків
і надало поштовх мандрам присутності
з обійм ледве солодкого сну
у розбурханість темені
встановлення стін
появи контурів
воно подарувало
останні хвилини життя
птасі
яка билася за дверима
залишена безхатнім котом
як вдячність
за консервний рай
і шмату
постелену на сходах на горище
ще плани неполатані
щока непоголена
мешти неначищені
і кава непідбілена молоком
і Бог
ще не прокинувся у серці
пригрівся на золотому ланцюжку
повернутий до грудної клітки
розіп’ятим тілом
ми будемо радитись
чому радіти
а від чого відходити
чим дихати
окрім висновків
чим надихати
окрім крику душі
і тиші у телефонній комірці
ми шукатимемо
входи і виходи обставинам
аби ті складалися
глибокою вдячністю
за гостини світла у очах
ковток чистого повітря
незраду собі
кожен з нас
безмежність
одночасність
народження і смерті
17 Січня, 2018
Свидетельство о публикации №118011709661
Здається, пробудження - не час для філософських роздумів, але, можливо на підсвідомому рівні, ми саме перебуваємо в цьому стані напередодні початку нового дня, нового витка... І ця композиція чудово демонструє це!..
http://www.stihi.ru/2018/11/17/5612
Ольга Глапшун 17.11.2018 15:34 Заявить о нарушении