Бог в глибокому серц!

    Бог в глибокому серці!
    Поема

1

можна вичисляти
скільки
квадратних сантиметрів в ступні —
її —
Любов бо, що звище,
обох!
прониже!

Боже, благослови її —
й серце її
я не осягав Христових небесних
зближень...


Береги медовії,
ріки молочнії! —
чом полюбив
на
два роки
молодшую?

На шкільнім подвір’ї —
золото з асами
в восьмому класі
вона —
в смішному якомусь класі
а всім любов
крила дає — в десятім,
й то ж – асовім:
де вся
любов
небесная!


Раз я невагомий, то —
що доточую?
полюбив на
два рочки-роки
молодшу —
вся вона мов піднесена
ледь дотична
піднесена
в берегах — небесних


2

золота! ніжна молочна!!
Золота —
вона
золотокоса
златовласка —
золота літаюча дзига
і любов – мов на мигах
щедра на рухи — легко прекрасна
Це я на спокуті
мов до подвір’я прикутий


як таке може бути?
як таке може бути?


3

можна вичисляти
скільки
сантиметрів квадратних
в ступні
її
а любов —
висока!
обох прониже!..


Хіба я боюся
шкільних
понижень?
ні, — я не боюся шкільних
понижень

вухо моє — в серці її?
вухо мабуть — з серця її!


4

Ні, ніхто
на нас не сердиться!
Чому б вуху —
не прямо
з серця??


Я такий легкий!
Десь світ
несеться.
І ніхто нас  не чує...
Може, добре — не бачить.
Ніхто ні на кого не сердиться.


5

Та ви перестаньте,
нічого я
тут не тупцюю.
Бог на небі — можливо — танцює!
Ну як тут
таке
прекрасне — може бути!
перестаньте: це ясно...
я
не перестаю вас
чути!


6

Та у вас скінчились
земні припаси —
просто
що зараз
все стало ясно!
Легка
донечка-сонечко
вам
на небі танцює:

казка, казка! — як
серця не мають —
не чують


7

я прийшов
до її вікон
як в церкву тепер
і так було треба —
я поклав квіти
у серце їй:
золоте
на Небі!

20.12.2017,
Київ