Дрімає білий ліс під снігу пеленою,
І сонце променем торкається його.
Дрімає білий сніг, але дріма з журбою,
Й давно чекає він пробудження свого.
Дрімає білий ліс й чудова казка сниться,
Як задзюрчав струмок у лісі між дерев.
Як листя на древах хоче вже розвиться.
У лісі знову чуть гучний ведмежий рев.
Дрімає білий ліс і дихає повітрям,
Морозяним, прозорим, чистим і легким.
Та в казочці, на жаль, він не махає гіллям…
Бо скутий не на жарт морозом ще міцним.
Дрімає білий ліс в зимові ці морози,
І сниться сон йому, що тануть вже сніги.
Дрімає білий сніг, вві сні він бачить грози…
Та, справді, де не глянь, скрізь білії сніги.
15.01.2018 р.
Дрiмаэ бiлий лiс
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2018
Свидетельство о публикации №118011600171
Свидетельство о публикации №118011600171
Рецензии