Ведель. Поема

     Артему Веделю, українському небесному композитору,
     присвячую

Поема

     Артему Веделю, українському небесному композитору,
     присвячую

1

Ми душі небесні є —
ми душі небесні!
Ми ведені —
ведені!
Чим ближче до
Бога —
тим ближче
до Веделя!
     до Веделя…

Вітаймо, небесні,
вітаймо
небесних,
що дужо воскресли —
й ми дужо воскреснем!!
Ми ведені —
ведені…
І ближче до Бога —
і ближче
до Веделя, до —
                Веделя!

Його душа гляне —
спаде
світу глянець.
І гляне — і Небом —
ми глянем:
не впав переможець,
бо йшов
за Христом
у Божому веденні!
у серці в нас Бог —
у серці і Ведель — є!


2

цей Край,
цей
Богом обраний народ
ти взнай,
якщо є
сухість — й недород!

тут стільки неба
стільки неба!
а цеє небо —
обробити треба

так що народні псальми
канти
Давидові псалми —
пролити
із небес
й нагодувати —

змогли
ми!


дійки з небес
нам прилітали
й нас
нагодували
і Бог любив
нас
іще дивних, не криштальних!


3

і під склепіннями
Таїни
мені б
оспівувать
Творця!
піти по землях України
многим
ішла
утіха ця…


Неусипущая в молитвах
Божа Мати
як непорушна
океан би
змогла
вляти…
сину Отця!


та не як люто
ще Дніпру
стогнати
а от — як Небо
й Чиста
Божа Мати…


хотів я знати
чи хотів би
знати
де шлях
чим серце
пронизати…


4

бо я бентежу беззаконників
й їх діток
як перст —
що персть
співа в храмі співаючи
я Божий свідок


Господь й мені
не дасть хреста —
з-над сили
а в Божій Силі
то й мене
крутили
але хребта —
ні,
не зломили


З високим небом України
сила
єдина
є —
Небесна
Україна!


Небо!
Небо!
казав
я:
обробить
ще треба!..
І Небо! —
Небо!..


5

О Всепремудрість, Боже!
Боже!
малих ягнят
малих ягнят
Ти зможеш
преображувать
бо їхня
слава
не звідана
нікому
й їм самим
тож ми не славні —
справжні


тож не сумний
любов
воскресне
то Ти
і унебесниш
душу мою
бо Ти найбільше любиш —
унебеснить!!


стріли
і видимих
й невидимих
не увійдуть
до кола —
любов, любов
в мені й навколо!


о Боже!
дім Твій
забрав мене живого:
не тимчасовість —
навкруги і дух Твій
й мова
молитвеник, співець —
це Божий дух
й чудовець!


Душа — з яким
надбанням?
де час?
де біг? і все останнє?
Це біг —
цей світ відстане!


Світ на розстаннях
й «Христос воскрес!»
і «Многоліття»
й «Покаяння…»
і «Великодні ірмоси»,
«Від сходу сонця» —
є Вічність
хор співає
щоб розвіять
земний сон цей!!


Але наблизьмось,
ще
це
лиш —
«…любов’ю щедрою
до ближніх…»!
Й твори — Христового! —
значення —
більші від
світового…

13.01.2018