Так мало осталось, чтоб мая дождаться

"Так мало зосталось, чекати до травня"

Так мало зосталось, чекати до травня.
Спурхне цвіт веселкою, й ось він – розмай.
Та віри не йму, бо то казочка давня,
І пам’ять, як кажуть, дарма не займай.

Отак і живу я від травня до травня,
Враховую весни, але не роки.
І трішечки схожа на вбогого в’язня,
Що мріє втекти через солончаки.

Подумаєш, знову на травень чекаю,
І серце тріпоче частіш по весні.
Надію рядком на папері плекаю,
І бачу нас вдвох безтурботних вві сні.

А травень розкішний і гідний чекати,
Таке розмаїття йому до лиця.
Не буду у травах червневих блукати,
Ти ж зустріч у травні мені обіцяв.

Ще трішки і травень затьохкає в лузі,
Мене підбадьорить віночок з калин.
……………………………………
Доволі казок і смачнючих ілюзій,…
Ген тягнеться вгору сріблястий полин.
----------------------
«Так мало осталось, чтоб мая дождаться» Лидия Скрипка

Так мало осталось, чтоб мая дождаться,
Вспорхнёт незабудка, и вот он – расцвет.
Но как-то нельзя мне не посомневаться:
То давняя сказочка, веры в ней нет.

Вот так и живу я от мая до мая,
Считаю я вёсны, совсем не года,
Немного преступника напоминая,
Кто хочет утечь из тюрьмы, как вода.

Подумаешь, снова жду светлого мая,
И сердце трепещет, как луч, о весне!
Надежду я в рифмах в блокноте свиваю
И вижу нас - двух беззаботных - во сне.

И май этот, месяц роскошный, всё жду я,
Такая цветистость в траве и в хвощах!
В июньские травы к тебе не приду я –
Ведь в мае ты встречу со мной обещал.

Ещё пара дней – запоёт серебристо
Мой май, подбодрит меня веткой с калин.
………..
Довольно же сказок, иллюзий цветистых…
Вон тянется ввысь бледной щёткой полынь. (14.01.2018)