Хто залишив вас квіти прощання?
Хто поклав помирати на сніг?
Хтось хотів повернути кохання,
Та мабудь повернути не зміг.
Я візьму вас в гарячі долоні
І згадаю ті квіти що я,
Теж покинув на сніжному склоні,
Бо кохання пішло в забуття.
Я не думав тоді, що не винні ні в чому
І не мав до тих квітів жалю,
Бо вважав, цілий всесвіт повинен у тому,
Що вона не прийшла, а я все ще люблю.
Час минув і загоїлась рана кохання,
Лиш лишився на серці рубець.
Шкода вас мені квіти прощання.
Шкода, що не з'єднали сердець.
Кв1ти прощання
© Copyright: Борис Задорожный, 2018
Свидетельство о публикации №118011304693
Свидетельство о публикации №118011304693
Рецензии