СЕНС
У вічних пошуках краси,
До світла щирої любові,
Йдучи крізь себе і часи
У життєрадісній діброві,
Ти чуєш тихі голоси
І гуркіт зкам’янілий крові?
То з пекла брязкають списи
І стогнуть батоги шовкові
У темних сховах. Чорні пси
Роздерти рвуться веселкові
Чекання мрій. З краплин роси
Чи спрагнуть вени джерелові,
Щоб не зотліти й до весни
Пробігти осінь? Не в півслові
Себе вшкребти в літопис й сни,
В життєві зорі світанкові.
Взнай сенс таємний й затисни
В дум зойки серця колискові.
Павло Гай-Нижник
12 січня 2018 р.
Сенс
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2018
Свидетельство о публикации №118011206787
Свидетельство о публикации №118011206787
Рецензии
