Мелодія – це лірики істома
Звучить вона , а може лине
Що нам вона давно знайома
Ми відчуваємо учора й нині
Мелодія не має свого місця
Вона у небі , у душі , у світі
Як падаюче з клена листя
Як над водою верби віти
Мелодія кохання і прощення
Тихая пісня , лазуровий берег
У небі дивовижнеє знамення
І скошений у полі свіжий клевер
Мелодіє дай силу і наснагу
Зміни слова мої в своїй колисці
І стань на один бік найважчих вагів
З другого боку то душа вже чиста
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2018
Свидетельство о публикации №118011203190
Свидетельство о публикации №118011203190
Рецензии