Золотые яйца укр

       Золоті  яєчка

Жила у містечку одна сирота.
Була в неї курка, та й та вже стара…

Та якось на диво, а чи уві сні,
Знесла курка яйця, як злото ясні.

І певно була їх велика ціна,
Бо мрія з’явилась якась запашна…

Поклала на стіл це майно, тільки цить,
Сама відвернулась на хвильку, на мить…

В задумі, у мріях дівчина стоїть,
А вже коло неї щуряка біжить…

І чи знахабнів він, чи зовсім вар’ят..?,
А тільки на стіл аж заскочив, як кат.

Хвостом зачепив два коштовні яйця,
Вони тільки цвіркнули, впали й кінця..!

На скельця, на ніщо, сміття та й усе,
А щур лише хвицнув, майнув, як пюрце…

Дівчина дивиться й не вірить очам,
А щур лиш регоче й тікає: «ось вам!»

Так щойно і подив й надія була,
А зараз лиш спогад і слізна мара…

Струмками в сиріточки сльози стікають…
І курка журиться, і свічки моргають.

Дізналися мухи і б'ються об стелю..,
Павук як дізнався, забув про вечерю…

Дізналася кицька, теж очка втирає;
Годинник -- зламався і стрілками грає…

Почули пташата і ген лементують,
І навіть зозулі уже не кукують…

По селах же, видко, почули корови, --
Самі ніби живі, та вже не здорові..!

І навіть у цирку почули і мають:
Хоч ніби не плачуть, а сльози втирають…

І хмари зібрались у тую годину, --
Аж небо ридає в щурячу провину.

Та далі підходить до дівчини курка
І каже: «Не плачте, нехай буде «дюрка»..!

Я завтра знесу Вам два справжніх яєчка,
Смачних і біленьких, як Ваша хустечка..!

Забудьте ж про горе, його і не було..,
Щурі ж підлий нарід, щоби його взуло!»

Як сон промайнула біда і облуда..,
Життя тихе-мирне. Пропав, щур паскуда!

І в той день, як щурові карок пробило,
Зустріло дівча Своє Тихіє Диво…

Багатства і дикого чуда не треба,
А жити у радості ближче до Неба…

А друзі Красиві, -- не хрін в позолоті..,
Вогонь бо любові Горить лиш у цноті.

І сонце з-за хмари пройшлось й посміхнулось..,
Нам «злота» не треба, Життя повернулось!

Біла Троянда
(9.30) 26.07.2013.