Для самой родной

Коли я залишалася зовсім одна,
І всьому світу було цілком не до мене,
Завжди поруч лишилася тільки ВОНА.
і за це я кажу їй спасибі вогненне! 

Я весь світ покладу своїй мамі до ніг,
Вона глибоко в грудях, ліворуч,
Я для тебе, мамусю, зроблю оберіг,
Щоб ти завжди лишалася поруч!

Я для тебе весь час буду мАлим дитям,
Хоч давно вже і вища за зростом,
Я ніколи, нікому тебе не віддам!
Бо серця наші з'єднані мостом.

Зараз я тут стою, вже доросле дитя,
Незабаром закінчую школу,
відкривається шлях у доросле життя,
І тобі я вклоняюсь додолу!

Адже все що я маю-заслуга твоя
ти завжди була стимулом кращим,
Якщо доля закине в далекі края,
Ця розлука буде найважча...

Але слово даю, не забуду во вік ,
Ти для мене є сенсом усього життя, 
Найрідніша на світі з усіх чоловік,
надвох маємо спільне серцебиття.

Якщо маєш образу на мене -пробач,
У житті не буває все просто,
Не буває без сварок, без сльоз і невдач,
Треба вміти іти на поступ.

Я не висловлю всьОго у цьому віршІ,
Так багато я хочу сказати! 
Все життя будеш жити у мене в душі,
І ти мусиш про все це знати!