Ти втратиш себе повільно.
Потім забудеш слово.
Не скажеш, що божевільна,
Хоча і таке – не нове!
Розсипавшись на частинки,
Збереш себе із лахміття.
Твої безсилі хмаринки –
Руїни чужого світу.
Ти думкою повернешся
У сказку, омріяну рано.
Ти болем своїм огорнешся
І він заживить твої рани.
11/01/2004
Твоя руйiна
© Copyright: Вера Бесцветная, 2018
Свидетельство о публикации №118011107776
Свидетельство о публикации №118011107776
Рецензии