Две души. Из Нины Трало

Ночь нежна, пригожа и светла,
Осенила сад и хаты наши.
В небесах, которых нету краше,
Встретиться душа с другой смогла.

(НЕБО, КАК МОГУЧИЙ ГОЛИАФ*,
ИХ НЕСЛО В НЕВЕДОМЫЕ ДАЛИ.
ЛАСКОВО ЗВЕНЕЛИ СТРУНЫ АРФ,
СЛОВНО В РОЩАХ СОЛОВЬИ СВИСТАЛИ.)

Звёздный нёс их по небу Пегас
Без печали в сказочные дали.
Соловьи в ветвях луны свистали.
Ветерок играл, как контрабас.

И сейчас летят в ночной тиши
Две души, соединясь навеки,
Выше гор. Внизу остались реки.
Высота венчает две души.
 

Перевёл с украинского Ян

ДВЕ ДУШИ ВЕНЧАЛА ВЫСОТА.
__________________
*Голиаф - воин-великан, воевавший
против израильского народа.


За вікном – погожа, тепла ніч
огорта крилом сади і хати
і зустрілись в небі віч-на-віч
дві душі, що щастя йшли шукати.

Їм заграли ніжні струни арф
і пісні дзвеніли солов’їні.
Небо, як могутній Голіаф
їх несло в невидимому плині.

А вони, з’єднавшись навіки,
милувалися самі собою…
І пливли над хвилями ріки
дві душі, вінчані висотою.