Сiнастрiя кохання
Кохання знявши із Хреста,
Господь дав руки для обіймів…
Кохання чисте, як сльоза…
Та тільки сльози - недоцільні!
Похолодало... бісом ніч
повзе до гір Єршелаїму…
Світило ж зникло потойбіч…
Воно, як правда, невловиме…
І сум у грудях, наче дзвін…
І руки - цвях Кохання точить
в полоні спогадів та снів,
що серце болем кровоточать…
Бо без кохання – все лиш тлін!
Живі ми разом тільки, Отче!
Свидетельство о публикации №118010907663