Вже 10 літ минуло з того дня,
Коли в обіймах в тебе опинилась.
Знала про те,що в тебе є сім'я,
Але в тобі ніяк не помилилась.
Прийшлось багато разом пережить…
Прийшлося вислухать наклепи,побрехеньки.
Та час невпинно стрімголов біжить,
Та чуєм одне одного серденьком.
Щаслива я від того,що ти є,
Щаслива,що ти є на білім світі.
Зізнання ти не раз почув моє…
Серце щемить й продовжує щеміти.
За все спасибі золотко…за все,
Ти особливий в мене й незабутній…
Пояснення у цьому є просте:
Люблю тебе й любитиму в майбутнім.
Прости за те,як болю завдала,
Прости за те,що мусів пережити.
Прости за те,що я любила,як могла…
Люблю й тепер …й продовжую любити.
04.05.2014 р.
Вже 10 л т минуло з того дня
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2018
Свидетельство о публикации №118010900596
Свидетельство о публикации №118010900596
Рецензии