Моя люба нене,мене виглядаєш,
Що уже загинув, ти ,рідна,не знаєш.
Моя люба нене, я б до тя полинув,
Але ж я ,рідненька, я... уже загинув.
Я загинув,нене , від вражої кулі.
Полягли і інші,що зі мною були.
Полягли в бою ми за Вкраїну – неньку,
Ми обороняли від врагів рідненьку.
Моя люба нене,не тужи , молю тя,
Я на небесах вже,та тебе люблю я.
Помолись,матусе , ти за душу мою...
Прикрив побратима на землі собою.
Моя рідна нене,мій рідненький тату,
Більше не зайду вже я у вашу хату.
Більше вже не стану на поріг ногою,
Бо поліг я ,рідні, у нерівнім бою.
Кров'ю я умився,витерся руками,
Але завжди був я із вами думками.
У крові скупався,землею накрився.
Й до останньої миті Богу я молився.
А тепер ,рідненькі,за мене моліться,
За Вкраїну – неньку Господу вклоніться.
Вас Господь почує,Вам Господь поможе,
Й ворог панувати більше в нас не зможе.
23.06.2014 р.
Я уже загинув
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2018
Свидетельство о публикации №118010911255
Свидетельство о публикации №118010911255
Рецензии