Чума
і вразила великих і малих.
Колись було у ньому тепло й чисто,
звучала музика, лунав веселий сміх.
Тепер все місто ніби опустіло,
а мертву тишу розриває дзвін.
Шматує він нещадно душу й тіло,
в глибини мозку проникає він.
Бреде бездомний в розпачі і тузі,
над ним висить кубічний дивошар.
Кудись поділись дім, робота, друзі…
Ні, він не бомж, тепер він вже клошар.
Чума вражає, пустку в душах сіє,
ввергає місто все у небуття…
Покинули нас заповітні мрії,
лишилася ілюзія життя!
08.01.2018
Свидетельство о публикации №118010809050