У позачассi... Маргарита Метелецкая

     Оригінал:


      Скінчив озвучувати драму
      В німім кіно старий тапер -
      У позачассі відтепер
      Я відчиняю серця браму ...

      Кохання розквіта бутон -
      Геть прицьвяхована до Тебе ,
      О , Господи ! І конче треба
      На "Лю" співучий камертон ,

      Щоб упокорив почуття ,
      Думки настроїв на безмежжя ,
      Щоб сумнів не питав : "А де ж я?" ,
      Хоча навіщо те знаття ,

      Коли прощаємось  з журбою ,
      Навік закохані обоє ?!


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Озвучивать закончил драму
В немом кино давно тапёр –
И в послевременье теперь
Я открываю сердца раму…

Любви уже расцвёл бутон –
К Тебе уже пригвождена я,
О, Господи! Где взять, не знаю,
На  «ЛЮ» поющий камертон,

Уравновесить чувства чтоб,
Настроить мыслей безмятежность,
Сомненья б не теснили лоб…
И ощущалась только нежность,

Когда прощаемся до гроба,,
Навек влюблённые – и оба?!..


Аватар Автора оригинала