Через роки

Анатолий Павленко
   

Рідна  вулиця… Все  йде  за  планом.
Вже  й  батьківське  подвір’я – ось-ось.
Як  колись,  у  віконце  загляну,             
Ніби  взнати,  чи  жде  мене  хтось…

Непоблажлива,  доле,  яка  ти –
Мені  ляпаса  знову  дала…
Купа  глини  лишилась  від  хати,
В  якій  мама  мене  сповила.


© Copyright: Анатолий Павленко, 2018
Свидетельство о публикации №118010702698
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Павленко
Рецензии
Написать рецензию
Без коментарiв.Серце щемить вiд спогадiв.

Николай Исаев 3   18.01.2018 14:17   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написав під впливом від поїздки на малу батькывщину
і, звичайно, від побачиного. Серденько довго не могло
заспокоїтись після цього.

Анатолий Павленко   18.01.2018 15:49   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Анатолий Павленко