I ось залишилася книжка едина
Її обережно кладем на коліна.
Її ми гортаєм уважно, поволі,
читаєм її у неволі й на волі.
Та книжка проста не впадає у око,
проте її сенси у серці глибоко.
І хочеться знову торкатись сторінки,
яка нам життя розкриває відтінки.
Та книжка єдина земними вустами
говорить із нами простими словами:
дарує нам спокій, дарує надію
від Марка, Івана, Луки і Матвія...
Свидетельство о публикации №118010711032