Дивлюсь на небо я
I так себе питаю:
«Чому не пташка я?
Чому я не лiтаю?»
Якщо крильцi були б
Злiтала б я до хмар,
Якщо вони були б
Не знала б я цiх мар.
Злiтала б до зiрок,
Покинув землю я.
I долених гiлок
Не бачила би я.
Далеко вiд землi
Була б душа моя,
Далеко вiд людей
Сховалась би вона,
Але не пташка я
Не вiтер у полях.
Нема менi тепла
I в цiх глухих краях.
Я всiм тепер чужа
I небу i землi.
I долi я чужа
I людям i собi.
Хай пронесуть лiта (роки)
У серцi цей недуг.
Хай сонце золоте
Тепер менi не друг.
Я в променях ії
Метеликом згорю.
I в хмари до небес
Нiколи не злечу!
2002 р.
Пташка
© Copyright: Эльмара Мустафа, 2018
Свидетельство о публикации №118010604650
Свидетельство о публикации №118010604650
Рецензии