Замовкаe печаль... Свiтлана Костюк

Оригінал:


Замовкає печаль
У долонях холодного відчаю...
Тихо скрапує  час
На вторований осінню шлях...
Я свій біль перейду
І явлюся на світ зовсім іншою,
Мов розгнузданий кінь-
Без краплиночки страху в очах...
І без сліз каяття
Пролечу над своєю орбітою,
Мов бурхлива ріка,
Що закута була в берегах...
Моя чорна печаль
Раптом стане на диво всім світлою,
Бо я вкотре збагну,
Що насправді все в Божих руках...
©Світлана Костюк, 2013


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Замолкает печаль,
Что в ладонях, и с нею построже я…
Тихо тает свеча
На проторенный осенью шлях*…
А я боль перейду
И явлюсь к вам, друзья,
                непохожею.
Мой разнузданный конь –
Без намёка в глазах на боязнь.
И без слёз покаянья
Взлечу над своею орбитою,
Как река, что бурлит,
Но закована всё ж в берегах…
И утихнет печаль,
Станет сразу на диво умытою,               
Потому что пойму,
Вознадеюсь: всё в Божьих руках…

• - путь  (на укр..)

Від себе:

Вже рік пройшов, о зіронько Світланочко,
Коли злетіла Ти на небосхил…
Не знищила твоїх хвороба крил:
Вони нам світять зоряним серпаночком…


06.01.2017-06.01.2018
Роки життя:: 30.11.1963 - 06.01.2017

Интервью со Светланой полтора года тому…
http://book.ozdorov.info/2017/01/blog-post.html
(о книгах Светланы, изданных в формате 3D...)

А здесь пусть прочтут, кто захочет, на украинском языке...Написано за три недели до Ухода - воспоминания о Дне Рождения, проведённом в Иерусалиме...
20 декабря 2016 г. в 2:46 ·
Про два незабутніх дні народження у Єрусалимі...
Я з дитинства мріяла про добрі дива...Вірила в них... Інакше, напевно, нічого у мене не написалося б ніколи...Але цей сюрприз напередодні дня народження ( мого і книги "Зцілення любов'ю") був таки неочікуваним. Незважаючи на всі мої попередні відмови, вірні друзі і щирі шанувальники поезії вирішили таки допомогти здійснитися ще одній моїй мрії- побувати в Єрусалимі, відвідати Храм Гробу Господнього ... Стіну Плачу...Голгофу...камінь, який мироточить...відчути енергетику цих намолених місць...
Усі лікарі були категорично проти, пояснюючи серйозні ризики такого перельоту всього за два тижні після дуже тяжкого(14 !) циклу токсичної хіміотерапії...Але ж люди вже все організували, про все подбали...І ми з чоловіком полетіли...Не буду писати, що вже в літаку я зрозуміла, що цього разу варто було дослухатися до думки медиків...Просила Бога не наробити нікому зайвого клопоту.
Два наступні дні відвідували святі місця. Почувалася вже краще. З Храму Гробу Господнього не хотілося виходити...Плита, яка миротичить, випромінювала якусь невидиму благодать. Світлі сльозинки самі котилися з очей. Було напрочуд легко і добре... Символічно, думаю, що день народження і шлях до читачів книги "Зцілення любов'ю" розпочався саме зі Святої землі, де ми зустріли навіть земляків-лучан , почувши мову один одного...
Провести два дні народження в Храмі - то справді незабутньо...
Сердечно дякую тим людям, які все це організували...Дива бувають...Бог допоміг благополучно повернутися додому. Про подорож ні краплі не шкодую...хоч деякі рецидиви після хімії наздогнали вже на місці....Професор , описуючи усі ризики,сказав, що це було дуже немудро...
Але ж нічого випадкового в цьому світі не буває...Очевидно, цій книзі (як і мені) таки треба було там побувати...а далі...на все воля Божа...Від ще одного(15) циклу, який мала приймати в грудні, відмовилась...Організм не залізний....Протестує серйозно...
Ще раз ДЯКУЮ ТИМ ЛЮДЯМ, ЯКІ ЗРОБИЛИ НЕЗАБУТНІМИ ДНІ НАРОДЖЕННЯ книги "Зцілення любов'ю" та її автора...
Тримаймося світла. В любові до ближнього свого. Зі святом Миколая Вас, дорогі ДРУЗІ)


А это мой перевод на русский:

О двух незабываемых днях рождения в Иерусалиме…

Я с детства мечтала о добрых чудесах…Верила в них…Иначе, наверное, ничего бы у меня не написалось никогда…Но этот сюрприз накануне дня рождения(моего и книги «Исцеление любовью»)был таким неожиданным. Несмотря на все мои предшествующие отказы, верные друзья и щедрые поклонники поэзии решили-таки помочь осуществиться ещё одной моей мечте – побывать в Иерусалиме, навестить Храм Гроба Господнего…Стену плача…Голгофу…камень, который мироточит…ощутить энергетику этих намоленных мест…
Все врачи были категорически против, объясняя серьёзный риск такого перелёта всего через две недели после очень тяжёлого(14-го!) цикла химиотерапии…Но люди уже всё организовали, обо всём позаботились. И мы с мужем полетели… Не стану писать , что уже в самолёте я поняла, что на этот раз стоило прислушаться к советам медиков…Просила Бога не причинить никому лишние хлопоты.
В течение двух последующих дней навещали святые места. Чувствовала себя уже лучше. Из Храма Гроба Господнего не хотелось выходить…Плита, что мироточит, освещалась какой-то невидимой благодатью. Светлые слёзы сами катились из глаз. Было на диво легко и хорошо. ..Символично, думаю, то, что день рождения и путь к читателям книги «Исцеление любовью» начался именно из Святой земли, где мы встретили даже земляков-лучан, услышав разговор их друг с другом…
Провести два дня рождения в Храме – это, вправду, незабываемо…
Сердечно благодарна тем людям, которые всё это организовали…Чудеса случаются…Бог помог благополучно вернуться домой. О Путешествии ни капли не жалею…хотя некоторые рецидивы после химии догнали уже на месте…Профессор, описывая все риски, сказал, что это было слишком не мудро…
Но ведь ничего случайного в этом мире не бывает…Очевидно, этой книге(как и мне)таки нужно было там побывать…а дальше…на всё воля Божья…От ещё одного(15-го!) цикла химии, какой должна была принять в декабре, отказалась…Организм не железный…Протестует серьёзно…
Ещё раз БЛАГОДАРЮ ТЕХ, КТО СДЕЛАЛ НЕЗАБЫВАЕМЫМИ ДНИ РОЖДЕНИЯ книги «Исцеление любовью» и её автора…
Держимся света.. В любви к ближнему своему,  ДРУЗЬЯ!