Що не вiрш... Василь Мошуренко...
ВАСИЛЬ МОШУРЕНКО...
Що не вірш,
то – проТебе… проТебе…
Вже й… повторююсь,
навіть, – в словах…
І не вийти –
з Твоєї Теми!
Видно,
справді «поїхав дах» –
мого сЕрця…
моїх Почуттів…
мого Світу,
що вірить у Тебе!
Мабуть, мало…
так мало(!) тих Слів,
щоби – Вдвох –
ощасливити Небо!
Щоби – Вдвох –
покружляти журливо:
вище хмар,
над якими – Сонце!
Тільки ж,
Доленьки кроки мінливі –
Справжню Дійсність
нашіптують сонно…
Що не вірш,
то – проТебе… проТебе…
І повторююсь
в ніжних Словах!
Видно,
й справді – «поїхав дах»,
і не вийти –
з Твоєї Теми…
Перевод Инны Гавриловой
О тебе
все стихи и поэмы...
Повторяюсь
в словах и меж слов...
Из Твоей
мне не выйти Темы!
Крышу, видно,
и впрямь снесло -
и у сердца
у чувств моих,
что Твоей лишь
верны потребе!
Может, мало...
так мало (!) Слов,
Чтоб - Вдвоём -
осчастливить небо.
Чтоб - Вдвоём -
мы кружили печально:
выше туч,
над какими – Солнце!
Только Доленька, шаг отмечая,
мне к словам доверяя ключ,
нашептала всю правду сонно…
Чтоб Тебе -
все стихи и поэмы
в нежность я превращал
в строках Слов!
Крышу, видно, и впрямь снесло:
Из Твоей -
мне не выйти Темы…
04.01.2018г
На фото автор оригинала Василь Мошуренко
Свидетельство о публикации №118010406643
Вера Бондаренко-Михайлова 10.01.2018 15:02 Заявить о нарушении