Легенда о рождественской ёлке

Легенда про різдв'яну ялинку.

(біблейська)

В Вифліємі, в печері убозій,
Народилось Святе Немовля!
Вже за зіркою волхви в дорозі
І від щастя квітує земля.

Гарно Ангели пісню виводять
І співають хвалу пастухи...
І вклонитися тихо підходять
До Дитинки і звірі й птахи.

До печери... Ні - Храму Святого
Тягнуть віти дерева й кущі...
Бо Спасителя Світу малого
Роздивитись бажають усі.

Але троє із них щасливіші -
Біля самого входу вони...
Зрозумілий їх шепіт жвавіший,
( З ними сталося це з дивини!)

- Нумо, зайдемо з іншими нині
І низенько, при самій землі,
Пресвятій уклонімся Дитині,
Й піднесемо дарунки свої. -



Так от Пальма та Маслина стиха розмовляли,
Та пишались - подарунки дуже гарні мали!
   Скромна, тихая Ялинка засмутилась (Нене!),
   Мала, бідна, лише хвою - голочки зелені.
Ще ж і Пальма і Маслина підняли на кпини:
- Ти голкАми лиш поколеш Божої Дитини! -
   Зовсім знітилась небога: - Шкодити боюся...
   Постою біля порога, лише подивлюся. -
Божий Ангел чув і бачив, пожалів Ялинку...
А тим часом і Маслина й Пальма - край Дитинки!
   Уклонилась Немовляті Пальма й лист поклала:
  - Хай у спеку прохлаждає він Тебе. - сказала.
А Маслина із укліном віти нахиляла
І олія предухмяна у горня стікала...
   З сумом бідная Ялинка на все те дивилась,
   Та не заздрила. До стінки ближче прихилилась.
- Мають рацію, з голкАми з ними не зрівнюся,
Немовлятко налякати ще сильніш боюся... -
   Та наблизився до неї Ангел білокрилий:
  - ДАрма думаєш такеє, деревце премиле!
То ж, за скромність та незлобу, маєш нагороду:
Возвеличу - будеш краща від усіх на вроду! -
   Глянув Ангел в темне небо - там зіркИ сіяли...
   Знак зробив, вони (це ж треба!) на Ялинку впали.
Ось уже й замерехтіла від зірок Ялинка...
Так до неї й потяглася Пресвята Дитинка!
   Не до Пальмового листя і дарів Маслини,
   До зелених і колючих голочок Ялини!
Як же деревце зраділо! Та не загордилось:
- Ви, подружки, не сумуйте, з вами - Божа милість! -


Божий Ангел і бачив і чув це,
То ж, чекала нова нагорода:
- Гарне дерево, чуйнеє серце,
Кожен рік отака буде врода!

В цей же час ти зіркАми засяєш
І, Різдво знаменуя Дитяти,
Душі людям ти позвеселяєш,
Щастя будеш усім дарувати!
  4.01.2011г.

- - - - - - - - - - - - - - - -

Перевод на русский язык:

Легенда о рождественскую ёлке

В Вифлиеме, в пещере убогой,
Родился Святой Младенец!
Уже за звездой волхвы в дороге
И от счастья цветёт земля.

Красиво Ангелы песню выводят
И поют хвалу пастухи...
И поклониться тихо подходят
К Младенцу и звери и птицы.

К пещере... Нет - к Храму Святому
Тянут ветви деревья и кусты...
Ведь Спасителя Мира маленького
Рассмотреть желают все.

Но трое из них счастливей -
Возле самого входа они...
Понятный их шёпот оживлённей,
(С ними случилось это из дива!)

- Ну-ка, зайдём с другими ныне
И нижайше, до самой земли,
Пресвятому поклонимся Младенцу
И поднесём подарки свои. -


Так вот Пальма и Маслина тихо разговаривали,
Да гордились - подарки очень хорошие имели!
  Скромная, тихая Ёлка опечалилась:(Мамочки!),
  Имела, бедная, только хвою - иголочки зелёные.
Ещё же и Пальма и Маслина стали насмехаться:
Ты иголками только исколешь Божьего Ребёнка! -
  Совсем смутилась, голубушка: - Навредить боюсь...
  Постою возле порога, только посмотрю. -
Божий Ангел слышал и видел, пожалел Ёлку...
А тем временем и Маслина и Пальма - рядом с Младенцем!
  Поклонилась Младенцу Пальма и лист положила:
  - Пусть в жару охлаждает он Тебя! - сказала.
А Маслина, с поклоном, ветви наклоняла
И масло пре-душистое в кувшин стекало...
  С грустью бедная Ёлка на всё то смотрела,
  Но не завидовала. К стене ближе прислонилась.
-Они правы, с иголками с ними не сравнюсь,
Младенца испугать ещё сильней боюсь... -
  Но приблизился к ней Ангел белокрылый:
  - Зря думаешь такое, деревце пре-милое!
Ведь, за скромность, за не злобу, имеешь награду:
Возвеличу - будешь красивей всех! -
  Глянул Ангел в тёмное небо - там звёзды сияли...
  Знак сделал, они (это же надо!) на Ёлку упали.
Вот уже и замерцала от звёзд Ёлка...
Так к ней и потянулся Пре-святой Младенец!
  Не к Пальмовому листу и даров Маслины,
  К зелёным и колючим иголочкам Ели!
Как же деревце обрадовалось! Но не загордилось:
- Вы, подружки, не грустите, с вами - Божья милость!

Божий Ангел и видел и слышал это,
Так что, ожидала новая награда:
Хорошее дерево, чуткое сердце,
Каждый год будет вот такая красота!

В это же время ты звёздами засияешь
И, Рождество знаменуя Младенца,
Души людям ты развеселишь,
Счастье будешь всем дарить!