Вереница снов

(Александр Приймак "Вирій снів")


Ночные мгновения грёз
подобны мистическим нитям.
Так светятся росчерки звёзд
на неба ночном аксамите.

Взрастают волшебные сны
на звёздной таинственной ниве.
Я с лета до синей весны
кручусь, как бельчонок, в огниве

тех снов, что трепещут, маня...
Я в сене,
               я в сини,
                синь тает,
а сны всё вращают меня
и в детство меня возвращают.

Как снов сериалы вкусны!
Настой на сенной лихорадке
и синих мгновеньях Весны...
И остро,
            и звёздно,
                и сладко...


Александр Приймак

Вирій снів

Нічнії миті сну
Подібні нитям миті –
Містичним, потойбічним, -
Мов прочерки зірок –
На оксамитній ночі-ниві,
А сам я- більченя в огниві снів…

Чи я кручу ті сни,
Чи сни – мене…
Напевно, - що – мене,
Але – непевно,
Як і все у сні:
Я в сіні,
              в сині,
влітку,
             навесні;
мов хвостики комет –
                масні:
тріпочуть ниті снів…
серпи на ниві снів…

Серпасті
                та зіркасті
                серіали снів
густих,
             настояних
                на сині
                миті,
на сінній лихоманці
                і Весні…