Я, тишина и Ангел

вольный перевод с украинского стих. В. Козачук

Дней одиночества в жизни немало -
Страшные, с грозным медвежьим оскалом…
Вдруг поутру станет так одиноко:
Жуть одиночества очень жестока.

В миг, когда сердце тоскою объято,
Видится мне, будто Ангел крылатый…
Сморит в глаза мне по-ангельски ясно,
Пламя тоски потихонечку гаснет…

Все свои думы и чувства сверяю
С Ангелом - свято ему доверяю!
Нравится мне сочинять, я не скрою, 
Люди читают и хвалят порою.


Если, представьте, ни звука, ни писка…
Будто бы в космосе, будто бы близко, -
Это я молча пою с тишиною.
Ангел мой - тоже, он рядом со мною…

оригинал

Я, тиша i Ангел

Кажуть,  бувають, ох, дні дуже   грізні:
Надто самотність , ну, наче  той грізлі,
Просто самотності в мене не має –
Ранок завжди та чогось  « наладнає»!

Впевнена я : самота –дуже сумно...
Ангел є в мене! Завжди  ж то безшумно 
Входить. Сидить він ось так  проти мене,
Дивиться в очі… а серце  вогненне!

Всі  я питання із ним лиш звіряю,
Знаю :поганого   не побажає!
Є в мене  пісні веселі та вірші,
Хоч не найкращі, та все ж не найгірші!

Отже, якщо запанує тут тиша,
Лиш   зашкребеться тихенько десь миша,
Начебто в космосі :  й звуку не чую –
Ангеле, це я з тобою раюю!