Пробиває душу біль
і пече вогнем летить життя жорстоким днем
І нічого не зроблю та я життя своє люблю
Полічу любовью рани бо встаю я дуже рано і як сонечко засвітить коханням серденько отвітить
в праці горе душа не помітить
як за обрій сонечко сідає
щаслива в ліжечко лягаю
а милий там уже чекає
і в коханні душа тає
любо в щасті потопаю
нехай жорстоке життя знає
Що Бог всі душі захищає щастям життя наповняє
яке щастя що любов жива
© Copyright: Вера Деревьянко, 2018
Свидетельство о публикации №118010209689
Свидетельство о публикации №118010209689
Рецензии