Прості форми з не менш простим змістом
Тебе не окутають шедевральним словесним туманом.
Я йтиму сьогодні ненависним містом,
Вкотре себе запитаю, чи не став ти моїм черговим обманом.
Ці рядки вслух читати ніхто не буде.
Не варті і того, щоб про них помовчали.
Сьогодні спитаю себе, чи коли-небудь забуду
Ілюзію, ніби під стелею ментальні тіла наші літали.
Кожна думка і слово кожне дублюють вже сказане.
Не нами, а тими, хто існував до, хто відіграв певний шаблон поведінки.
Зупинюся посеред парку, знову подумаю над ідкими твоїми фразами.
Коли-небудь, можливо, згадаєш, що була в житті така випадкова жінка.
Випадкова жiнка
© Copyright: Стихотворец Иван Добрый, 2017
Свидетельство о публикации №117122809573
Свидетельство о публикации №117122809573
Рецензии