Так звикли вже: ялинка, сніг, дива,
Веселих запорука святок,
Але для справжніх радості й тепла,
Сердець зачинені дверцята.
Малятко, сіно, віслючок, теля,
Вертепки розмальовані є всюди.
Що привід радості - то Немовля,
Ту істину давно забули люди...
Від Господа в наш темний світ зійшов
Небесного промінчик світла,
Дала нам Божа благодать любов,
Щоб крижані серця зігріти!
Спаситель, хрест, і щире каяття -
То привід радості і свята,
Прокинулись щоб ми від небуття
І смерті позбулись прокляття -
У мертвий світ, було народжене Життя!
Справжн свято...
© Copyright: Ярик Лобань, 2017
Свидетельство о публикации №117122811018
Свидетельство о публикации №117122811018
Рецензии
СИЛЬНО...Дійсно, дуже добре, коли в день Різдва, та й не тільки в цей день,а й на протязі життя, люди УСВІДОМЛЮЮТЬ, що ж означає ця свята ПОДІЯ...Благословінь автору!
Юлия Квитко2 17.01.2018 18:41 • Заявить о нарушении
Юлия Квитко2 17.01.2018 18:41 • Заявить о нарушении