Пусть говорят, что жизнь моя собачья...
СОБАКА
Пусть говорят, что жизнь моя собачья,
Что лаю я всегда по пустякам,
Хозяин – друг! - не может быть иначе,
И я не примирим к его врагам.
Таю в душе заветную проблему:
Как оторваться, смыться, убежать,
Потом назад, по собственному следу,
Лизать хозяина, от радости визжать.
О, Новый год! Приятная забава.
Костей полно, а мяса не дают.
О, Новый год! Дням будущего слава!
И всем гостям - собачий мой салют!
С О Б А К А
Хай кажуть всі, що доленька собача,
Що я гарчу, як справжній пустобрех.
Господар – друг! – він знає мою вдачу,
Бо ворогів я розгоню усіх.
Омріяну ховаю я проблему,
Як відірватись, зникнути підчас,
А потім знов вернутися по сліду –
Лизнуть господаря й від радості скавчать.
О, Рік Новій! Приємна ця забава!
У місці кість, а мьяса не дають,
О, Рік Новий! Добру и праці Слава!
Усім гостям – собачий мій салют!
Свидетельство о публикации №117122700907