Я ХОТІВ БИ ЇЇ ПОБАЧИТИ.
Я хотів би її побачити,
І кохання своє передать.
Та, не може вона пробачити,
Те що зміг їй я збрехать.
Та не можу здійснити бажання,
Таємницею покрите воно.
Є найкраще у світі кохання,
Як же їй доказати його.
Розтревожив би тишу вечірню,
І думками полинув туда.
Де зросла немов із перлини,
Та кохана, що зі мною була.
Я б думками її посміхнувся,
Бо дороги давно розійшлись.
Я би сердцем легенько торкнувся,
Щоб з душою душа обнялись.
Я хотів би її побачити,
І відчути тепло її губ,
Та, не може вона пробачити.
Та, не може вона забуть!!!
***
© Copyright: Людмила Кравченко 4, 2017
Свидетельство о публикации №117122710586
Свидетельство о публикации №117122710586
Рецензии