Нема двох доль однакових на світі,
Нема людей,як двох краплин води.
Нема сердець,однаково зігрітих.
Нема таких…шукай-не віднайди.
Нема стежин,які в одну сплелися
І більш не розплітаються ніде.
Ти глянь навколо,всюди подивися,
Й знайди стежину,яка вгору поведе.
Нема двох квіток серед поля,в гаї,
В яких пелюстки,наче близнюки.
Нема стеблин двох на широкім плаї,
Які красуються рівненько залюбки.
Нема двох рік з одного водопаду,
Нема однакових річкових берегів.
Нема ніде однакового ладу,
Нема шляху,який туди б привів.
Нема двох копій й ,напевно, вже не буде:
Задумано Всевишнім так , мабуть,
Лиш схожість є…вона в усьому й всюди,
Та люди це однаковим зовуть.
Нема вітрів двох з силою такою,
Що дути можуть подихом одним.
Нема життів двох - знаєм це з тобою:
Є лиш одне й миритись треба з цим.
25.12.2017 р.
Нема двох доль однакових на св т
© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2017
Свидетельство о публикации №117122600145
Свидетельство о публикации №117122600145
Рецензии