Стiльникове кохання

Алексей Зёменко
           Караюсь цими днями,як ніколи,
           Не дозвонивсь тобі по телефону...
           Кохання нашого замкнути коло
           Зв'язком я намагаюсь стільниковим...

           Дзвонив, дзвонив-а в телефоні тиша,
           Те бажане-«алло» не промовляєш,
           Від тої тиші серце завмирає,
           Бо хоче тобі стати ще ріднішим...

           Котивсь туман над луками, рікою...
           Та все чіткіше трав'янистий фон...
           Тримаю стільниковий телефон
           Я,замість вудки, правою рукою...

           Чому туман порівнюють з обманом?
           Тому що загадковим є, примарним?
           З'являється нізвідки- сивим, гарним...
           Щезаючи в нікуди вже на ранок...
           Залишивши, як сльози, лиш росу...             


© Copyright: Алексей Зёменко, 2017
Свидетельство о публикации №117122506123
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Алексей Зёменко
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Алексей Зёменко